Категорія: Компанії
Дата: 04 червня 09:00

Мінімум $2,5 млрд інвестицій на чотирьох. Що будуватимуть ОККО, «Метінвест», Terwin та Vodafone до 2026 року

Уляна Букатюк

Forbes

5 хв читання

Що планують побудувати «Метінвест», ОККО, Terwin та Vodafone до 2026 року Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

«Метінвест», ОККО, Terwin та Vodafone упродовж 2024–2025 років планують вкласти в розвиток свого бізнесу в Україні по $300–600 млн кожен. На що вони спрямують кошти

Попри війну український бізнес продовжує інвестувати в розвиток. За час війни 20 компаній рейтингу Forbes найбільших інвесторів країни вклали в розвиток бізнесу 173 млрд грн – $5 млрд. У 2023-му вони збільшили капітальні інвестиції в середньому на 33%.

У що вкладатимуть лідери своїх галузей – «Метінвест» Ріната Ахметова, ОККО Віталія Антонова, Terwin Руслана Шостака та Vodafone упродовж 2024–2025 років, вони розповіли під час під час форуму Forbes Ukraine «Гроші для Перемоги».

Василь Даниляк, СЕО групи компаній ОККО

Два останні роки ми працювали над розробкою ще однієї стратегії компанії – у бік біопалива. Наприкінці року затвердили концепт нашого першого біоетанольного заводу, здатний виробляти 85 000 т продукції – еквівалент 260 000 кукурудзи. Ми вже почали його будувати – із завозом та встановленням обладнання на це піде десь два роки.

Зараз у нас в розробці концепт біодизельного заводу. Ми наперед подумали, що маємо бути забезпечені власною сировиною, тому пішли в рослинництво – придбали агрокомпанію на Тернопільщині. Там також є трішки тваринництва, хочемо його розширити. Теж не просто так, а щоб піти у виробництво біометану.

Цього року ми також розпочали проєкт та вже проплатили все обладнання для battery storage. Також восени плануємо запустити перший проєкт із вітроенергетики на 150 МВт на Волині. Загалом на 2024–2025 роки у нас заплановано $500 млн інвестицій.

Але не слід будувати ілюзій, що в нас тут інвестиційний клондайк. З країни поїхало більше 8 млн людей. Упродовж тижня після 18 травня, коли набув чинності закон про мобілізацію, реалізація пального у мережі АЗС ОККО скоротилася на 12–15% залежно від регіону. За останні дні травня компанії вдалося відновити продажі пального на 4%.

За весь час із початку повномасштабного вторгнення українських ринок пального скоротився на 25% у літрах. У перший рік війни падіння сягало 32%, за другий рік ринок дещо виріс.

«Успішні» інвестиційні кейси упродовж 2022–2023 року – наслідок того, що гривня в цей час була закрита всередині країни, інвестувати за кордон було неможливо, тож альтернативи не було. Це лише один із варіантів зберегти гроші.

Руслан Шостак, співвласник EVA та Varus, президент корпорації Terwin

Ми мали дуже великі плани на 2022–2023 рік щодо інвестування за кордон, виходу на нові ринки, але поки цього не робитимемо. З першого дня війни ухвалили рішення, що група компаній стане україноцентричною. Усі доступні для інвестицій гроші вкладатимемо саме в Україну. За ці два роки ми вже інвестували в наш бізнес тут близько 7 млрд грн. Наступні два роки тільки в розвиток існуючого бізнесу плануємо вкласти близько 10 млрд грн.

Перш за все, у розвиток нового для себе проєкту – логістичного хабу. Вже почали будівництво в Одесі, далі – склади в Києві та Львові. Власними коштами та за рахунок залучених інвестицій за наступні п’ять років плануємо побудувати компанію вартістю $1 млрд, що матиме 1 млн квадратних метрів складів у країні. Для цього потрібно $700 млн інвестицій.

Група Terwin взяла в управління від АРМА «Вінницяпобутхім» – і торік ця компанія стала найбільшим платником коштів у бюджет через управління конфіскованими активами. Зараз там працює 200 працівників.

Наш кейс – максимально прозорий, ми не відчували тиску, але працювати із арештованим майном дійсно дуже важко. Це вдалося тільки завдяки тому, що ми «трохи чекануті», не можу радити такий досвід усім. Вклали близько 400 млн грн. АРМА ми окремо сплачуємо 100 млн грн на рік.

Якщо АРМА продаватиме арештоване майно, ми зможемо залучити в наступні роки сотні мільярдів гривень. Попри все у державі дуже непоганий інвестиційний клімат, ринки нерухомості, транспорту та інші не падають. Це вдалий час для продажів.

Олександр Мироненко, операційний директор групи «Метінвест»

«Метінвест» протягом 2022–2023 років проінвестував 23 млрд грн. Головні проєкти: модернізація «Каметсталі», «Запоріжсталі» та «зелена» трансформація.

Три ключові пріоритети для інвестицій компанії на 2024–2025 роки:

Наші люди, які працюють на підприємствах. Ми виплачуємо своїм працівникам підвищені премії (20–50% від окладу), а з 1 травня підвищили зарплату – до 15% залежно від спеціальності.
Обладнання та робочі майданчики. На 2024 рік на це закладено $320 млн капітальних інвестицій та близько $350 млн – операційних. Наразі ми майже повністю сфокусовані на підтримку поточної діяльності. Це інвестиції, направлені на підтримку нашого обладнання: стандартні ремонти доменних печей, агломашин, обладнання наших гірничо-збагачувальних комбінатів та розвиток шахтоуправління в місті Покровську. Чому так? Наразі ми завантажені десь на 65–70% від нашої довоєнної потужності. І коли завершаться бойові дії, нам потрібно буде розганятися – завдяки людям та обладнанню.
Підтримка Збройних сил, особливо в тих містах, де розташовані наші підприємства. З початку повномасштабного вторгнення на гуманітарну та військову підтримку компанія вже витратила понад 6 млрд грн. Наразі на фортифікації та підтримку бригад у нас щомісяця йде близько 200 млн грн.

Також у нашій стратегії – повний перехід на «зелену» металургію і виробництво «зеленої» сталі. Для цього протягом 10 років після завершення війни нам знадобиться $9 млрд. Самотужки компанія не здатна реалізувати цей проєкт. Але вмовити банки стосовно фінансування якихось проєктів в Україні – майже неможливо.

Тому ми розглядаємо проєкт спільного будівництва заводу в Італії спільно з компанією Danieli із бюджетом близько €2 млрд. Як на мене, українська економіка тільки виграє від цього.

Ольга Устинова, генеральна директорка «Vodafone Україна»

У травні ми підписали меморандум із державою щодо 10 млрд грн інвестицій упродовж 2024–2025 років. За два попередні роки наші інвестиції склали близько 9,7 млрд грн. Рік до року вони зросли майже на 60% – для порівняння, у 2021-му наші інвестиції сягали 3,7 млрд грн.

Чому так? Уся телеком-галузь розуміє, що нам необхідно зараз побудувати фундамент, зробити потужну цифрову інфраструктуру, для того щоб потім, при інвестуванні у відбудову, вона була правильного формату – цифрова.

Я ненавиджу фразу «відбудувати країну» – мені не потрібна країна, яка була до війни. Вона повинна бути зовсім нова – технологічна та конкурентноспроможна у всьому всесвіті, а для цього треба впроваджувати новітні технології. Бо треба змиритися, що з людьми в нас буде проблема.

Якщо відбудовувати до «так, як було», то працювати буде нікому. Треба вкладатись у запровадження штучного інтелекту, цифровізацію, автоматизувати все, що тільки можливо. Значний відсоток із наших 10 млрд грн піде саме на ці напрями. У травні ми створили в компанії спеціальний комітет, який відповідає за впровадження автоматизації.

Максим Цимбал, заступник голови правління банку «Південний»

«Південний» – це банк для середнього та великого українського бізнесу. Торік ми непогано попрацювали: підписали угод на 7 млрд грн – це як інвестиційні кредити, так і поповнення обігових коштів. Ми провели аналіз та з’ясували, що вийшли на загальний обсяг інвестицій у розмірі близько $2 млрд.

Можна виділити три блоки чинників, які торік стимулювали бізнес або створювали можливості для інвестування:

– вимушені інвестиції, повʼязані з війною;

– інвестиції у модернізацію, щоб розвиватися або принаймні залишатися на тому ж рівні, щоб тримати свою частку на ринку;

– інвестиції в розвиток, можливості та збільшення маржі.

Головний висновок із нашого дослідження – український бізнес, який продовжує інвестувати, – справжні патріоти, які вірять в Україну.

Для підтримки українського бізнесу за кордоном у нас працює програма «Південний Westbridge», яку ми реалізуємо спільно з нашим дочірнім банком в Латвії. З початку 2023 року завдяки програмі вже реалізували проєктів сумарно на понад €20 млн, зокрема й у фінансуванні будівництва заводу «Фармак» в Іспанії.

Матеріали по темі